4 Національний художній фронт Лист до Музейної ради Почалася
нова музейна війна. Цього разу довкола Національного художнього музею
України. Не можуть без скандалу призначити нового директора. Ситуація
трагкомічна, як усе, до чого дотикається отой дивнуватий чоловік, який
чомусь очолив Мінкульт. Всі свої проблеми він створив сам! Іншим теж... Третій
рік триває партизанська війна у Нацзаповіднику "Переяслав". Колектив
бореться з недолугим директором. Перемогою підпілля, звільненням
директора і перепідпорядкуванням скансену під Мінкульт, завершилася
битва у Пирогові. Шоу з керівництвом Лаври, кажуть, зацікавило Голівуд.
Колотить Софію Київську. Але, головним ньюсмейкером найближчих тижнів стане саме НХМУ! Ніхто
так і не зрозумів, за що брутально звільнили заслуженого і поважного
директора А.Мельника? Нині всі визнають, що Художній - кращий і головний
музей країни. Став він таким саме за Мельника! І бойовий колектив
сформований екс-директором! То чому його так принизливо викинули з
роботи? Чи не варто припинити всі інтриги та скандали, поновивши людину?
Чи нинішній Міністр не здатен визнавати власні помилки? У цьому
випадку, громадськість би зрозуміла та підтримала! Подумайте, пане Міністре! Ритуальна розмова з пусткою... Можливо,
конфлікт розпочався тоді, коли хтось старанно злив у пресу скандальну
історію з підміною і зникненням кількох картин НХМУ в кабінетах Кабміну?
Таких ляпасів чиновники не прощають. Ні керівнику, ні хранителю
фондів... Директора зняли, а на його місце раптово призначили дрібну
галеристку, що перепродує картини, і одночасно є дружиною
чиновника-комерсанта з олігархічним капіталом непевного походження. Ні
профільної освіти, ні досвіду роботи у гламурної баришні не виявилося.
Більше того, за розповідями штатних працівників музею, вона ВЗАГАЛІ не
розуміє, чим є музей, які його функції, нюанси діяльності... Та і
характер у випадкової в.о. виявився не кращим. Подейкують, що
нинішній керманич культури вирішив заробити на посадах директорів
найбільших музеїв. Колишня модель "Плейбою", яка чудесно перетворилася
на заступника директора самої Лаври, публічно озвучила ціну - 50 тисяч
доларів! Музейники припускають, що посада в НХМУ могла "потягти" від 200
до 500 тисяч... Зрозуміло - це нічим не підтвердженні чутки, але, як
можна пояснити поведінку міністра і баришні в.о. у цьому сценарії? Мотив
один - гроші. І великі. Оціночне судження, яке легко можуть підтвердити
чи спростувати фігуранти. Нічого іншого на думку не спадає. Логіка
відсутня! Далі пішла класика жанру. Знервований колектив музею
повстає проти гламурного в.о. Протест вихлюпнувся у пресу, яка стрімко
перетворила його на топ-новину. Автор цих рядків, пройшов добрий
десяток подібних конфліктів у музеях. Були суди, розборки, менти,
бандити, податківці, прокурори, мітинги... Але, я ніколи не бачив такого
стрімкого запрограмованого початку скандалу! Миттєво! За помахом
чарівної режисерської палички. Почалася ГОСТРА стадія. Перед тим
Мінкульт оголосив конкурс на заміщення вакантної посади. Виникло кілька
кандидатур. У фінал, з однаковими балами, вийшла гламурна в.о. та
хранительниця, чию роль в урядовому скандалі забути важко. Дві абсолютно непрохідні кандидатури! Одна
через несприйняття колективу, що викличе затяжну партизанську війну і
медіаскандали. Інша - має категоричне відторгнення легіону чиновників
виконавчої гілки влади через зниклі в Кабміні картини. Для такого великого і складного організму яким є музей такого рівня, обидві кандидатури є бідою. Великою бідою! Тому,
якщо жінкам музей дійсно болить, варто зважитися на мужній крок - зняти
свої кандидатури і взагалі піти з НХМУ! З Галеристкою все зрозуміло -
першокурсниці кулька Поплавського треба писати конспекти і продавати
живопис. А Хранительниці чекати чогось крім комплексної ревізії, купи
перевірок і неминучої розправи, що може навіть перетворитися на
кримінальну справу, нічого. Як це не сумно, треба йти... У власних
інтересах... Виникло кілька компромісних фігур колишніх і нинішніх
заступниць директора. Є цікаві варіанти. Як обрати кращу? Головне - хто
то буде робити? Доблесний Міністр напакостив, злякався і самоусунувся.
Конкурсна комісія забуксувала і розпустилася. Аморфна Музейна рада, якій
доручили зробити вибір, не має ні повноважень, ні розуміння складних
процесів у закладі. Скоріш за все, теж ні до чого не прийдуть. Тоді
виникне несподіваний варяг, знятий десь з вуйків далеких полонин чи
начальник макіївської самодіяльності при шахтарському клюбі... Як
зробили у Лаврі. Читайте пресу! Найдієвіший хід у цій ситуації -
консолідація довкола фігури А.Мельника! Це кращий компроміс і зрозумілий
вихід. Все моментально заспокоїться! Модернові реформи при цій владі НЕМОЖЛИВІ! Тут аби вціліти... Треба перечекати. Що для музея, як оберіга вічності - звична справа! Було б добре, аби це зрозуміли і члени Музейної ради, серед яких чимало директорів музеїв. Завтра
подібне станеться з Вами! Потім починаються нічні дзвінки редактору
"Музеїв України", сльози-стони, партизани-підпільники,
заяви-компромати... Мені це особисто вже набридло! А.Мельника, як
вважає більшість експертів, звільнили несправедливо і незаконно! То
давайте відновимо ту справедливість! Повернемо авторитетного музеєтворця
до улюбленної справи! Невже це так важко? Чи знову замінимо реальну
справу потоком пустих слів? Але, потрібне слово колективу. І
консолідація більшості Музейної ради. Це і буде справжня громадянська
позиція - по суті патріотичний акт. Чи вистачить сили? 4 Національний Художній фронт треба негайно закривати! Повернутися до звичного творчого ритму Національного художнього Музею. Війна затягує... Ну, і порада
колективу НХМУ. Терміново зробіть Незалежну профспіку музею.
Сконтактуйтеся з підпільниками Переяслава, Пирогова, Софії, Лаври, консультуйтеся, координуйтеся. Дружіть з журналістами. Тримайте порох сухим. І Україна переможе! Віктор Тригуб, редактор журналу "Музеї України", конфліктолог, член музейного штабу підпільного і партизанського руху
