Приветствую Вас Гость | RSS
Меню сайта
Форма входа
Категории раздела
Мои статьи [18]
История [104]
о прошлом
Общество [292]
люди
планета [66]
мир
юмор [8]
смех
Поиск
Наш опрос
Есть ли смысл воссоздать газету "Комсомольское знамя"?
Всего ответов: 58
Друзья сайта
  • -->
  • Каталог статей


    Главная » Статьи » Общество

    Останній рейс Гітлера з «Ескадрою А»

    Останній рейс Гітлера з «Ескадрою А»

    Північне море. Острів Гельголанд. Військово - морська база Рейху. Саме тут базувалася суперсекретна «Ескадра А», десять субмарин якої безслідно зникли. І сліди якої випадково вдалося відшукати українським журналістам. Далі треба говорити про Антарктиду і секретні бази нацистів у Чилі. Є припущення, що у той рейс таємно відправився  сам Адольф Гітлер…

    Нам просто пощастило.

    Вдалося знайти цікавого чоловіка Валентина Володимировича Д., що мешкає в США. Його батько був активним учасником створення УНР, Директорії, емігрував до Німеччини і в свій час опинився на військовій службі. Потрапив на флот, ставши офіцером підводного човна, екіпаж якого був укомплектований виключно українцями.

    Існує версія, що до того доклав зусиль Гетьман Скоропадський, який мав тісні стосунки з керівництвом Рейху.

    Зі слів батька – Володимира Д., пан Валентин розповів, що після початку війни з СРСР, його субмарина таємно зайшла до Чорного моря. (Туреччина, яка підтримувала нейтралітет, дуже неохоче пропускала німців через Босфор).

    Човен базувався у Балаклаві і виконував якусь особливу місію. Згодом таємно повернувся у Північне море, базуючись на острові Гельголанд.

    Важлива деталь – члени українського екіпажу мали спеціальну нашивку і тільняшки з синьо-жовтими полосками… Одна збереглася…

    Ми почали власне розслідування силами журналу «Музеї України».

    І дуже швидко зрозуміли, що українська субмарина входила у так званий легендарний конвой Гітлера, що здійснював таємні рейси до Індійського океану, Японії, Антарктиди, Південної Америки!

    База в Гельголанді підходила для цього найкраще! Адже, острівна специфіка дуже перешкоджала розвідці.

    Відомо, що радянська, американська, англійська агентура уважно відслідковувала рух в основних морських базах. До того острова не добралися. Враховуючи те, що субмарини постійно були в далеких рейсах, ніякої особливої активності довкола Гельголанда не помічали.  

    Десь з кінця 1944 року, коли поразка у війні стала зрозумілою, з Німеччини почали таємно вивозити цінності, архіви, технологію, вчених…

    Дуже сумнівно, що кінечним пунктом була холодна і безлюдна Антарктида. Все йшло до Південної Америки.

    Саме цю версію підтверджує син морського офіцера Рейха Валентин Д.

    Навесні 1945 року, 11 субмарин, що прибули на Гельголанд, вигрузили все зайве і були завантажені чимось таємним. З`явилися на базі і якісь люди у цивільному. Екіпажі не знали ніяких деталей.

    З коротким інтервалом човни покидали базу.

    Англійці змогли засікти і потопити лише один човен. Його координати і досі засекречені, ніхто не робив спроб підняти. Вірніше, не було повідомлень у пресі…

    Десять субмарин благополучно дійшли до чілійського міста Пуерто-Монтт, де таємно розгрузилися.

    Екіпажі були переправлені на берег. Човни затопили у певному квадраті на невеликій глибині. В принципі, маючи сучасну техніку, знайти їх досить просто. Десять абсолютно не пошкоджених субмарин!

    Дослідники відкопали і серії човнів з Гельголану!

      Состав подводной эскадры А:
    Место базирования – остров Гельголанд, Вальгалла.
    На 1 января 1940 года: VII – 7, UF – 2.
    На 1 января 1942 года: VII – 6, IX – 4, UF – 12.
    На 1 января 1944 года: VII – 4, IX – 8, XIV – 10, UF – 25.
    На 1 марта 1945 года: VII – 5, IX – 14, XIV – 12, UF – 32.

    Екіпажі зниклих човнів, у тому числі української субмарини, влилися у великі німецькі колонії Чилі, Аргентини, Парагваю. Отримали нові імена, громадянство. Офіцери мали значну матеріальну підтримку.

    Підтримувалися постійні контакти з колоніями в багатьох країнах, де у замкнутих поселеннях фактично зберігаються порядки Третього Рейху. Золота і діамантів для цього вистачає і понині.

    Через кілька років, певна група учасників останнього рейсу, перебралася до США, де і зараз живе кілька старезних ветеранів і багато нащадків.

    На жаль, ми так і не дізналися, який вантаж переправили субмарини? Скільки було пасажирів? Хто вони? Логіка підказує, що віддати наказ про організацію рейсу, скласти список пасажирів міг хтось дуже впливовий… Аж дуже…

    Звичайно, у це важко повірити, але виходить, що всі безслідно зниклі вожді Рейху могли стати пасажирами останнього рейсу! Все сходиться!

    Спецслужби, які вивчали це питання після війни і досі не розсекретили документи… Занадто багато непотрібних сенсацій випливе…

    Виходить так, що маленький журнал «Музеї України» знову опинився в епіцентрі незрозумілого розслідування, яке повністю змінює історичну картину.

    Міф про нацистську базу в Антарктиді, виходить, було свідомо запущено для відволікання уваги від реально існуючих баз німців у Латинській Америці! База 211 не більше ніж легенда. Звичайно, там може і лишилися якісь німецькі сліди, але ми ж розуміємо, що навіть вижити, без регулярного постачання необхідного, в умовах вічної мерзлоти і морозу неможливо! Статті про існування там багатотисячної німецької колонії протягом 70 років – просто фантастика! Давайте сприймати реальність спокійно. Антарктиду залишимо уфологам.   А ось місто Пуерто-Монтт, викликає щирий інтерес…

    Скільки тон і якого вантажу, привезли субмарини? Хто пасажири? Ось де центральна вісь розслідування!

    Говоримо прямо. Наказ про рейс 11 субмарин міг віддати ЛИШЕ фюрер. Все вказує на те, що він, з найближчим оточенням, відправився до Чилі. Залишивши двійників. І заперечити цю версію стає все важче.

    А перевірити не складно. Вже знаємо, де…

    Віктор Тригуб, редактор журналу «Музеї України»

    Категория: Общество | Добавил: defaultNick (17.11.2011)
    Просмотров: 498 | Рейтинг: 0.0/0
    Всего комментариев: 0
    Имя *:
    Email *:
    Код *:
    Locations of visitors to this page