Хмара недовіри над музеєм у Пирогово
Оцінку
тривожного стану найбільшого скансену у Європі – нацмузею у Пирогово, яку дали
журналісти і громадськість, розділили і міжнародні експерти. На жаль, це той
сумний випадок, коли таке співпадіння абсолютно не радує. Навпаки – сумно.
Музей тихо гине, а чинний директор перебуває у якійсь абстрактній науковій
ейфорії. Може хоч зараз керівництво Національної академії наук України, якому
підпорядкований заклад, вийде з рожевої нірвани і почне рятувати Національний
музей народної архітектури і побуту?
Вперше
проблеми музею привернули увагу журналістів ще влітку. Була важка зима, чимало
унікальних будівель отримали значні пошкодження. Як правило, у теплу пору
починається ремонт, реставрація, будівництво. Але не у цьому році! Чинний
директор-пенсіонер, без відповідного досвіду, підготовки, якого для чогось
викликали до столиці аж із самого губернського городу Ужгороду, прикрившись
розмовами про відсутність грошей, взагалі заборонив будь-які ремонтні роботи!
Пожеж злякався! У колективі назрів гучний конфлікт між директором і
заступниками. Виникла ненормальна скандальна ситуація, що трансформувалася у
незаконні звільнення, суди, залучення податкових та правоохоронних органів.
Внутрішня
боротьба захопила музейників. Якось забули, що музей просто розвалюється.
Чисельні публікації у пресі, сюжети на телебаченні не гасили конфлікт, не
вирішували проблем, а лише загострювали стосунки.
Керівництво
НАН України не наважилося зробити рішучого кроку – відправити нинішнього
некомпетентного директора на заслужений відпочинок до Закарпаття, призначити
когось з енергійних заступників виконуючим обов`язки і терміново розпочати
ремонтні роботи та підготовку до зими. Музей треба рятувати, а не балакати! На
жаль, і досі ніяких висновків у НАН не зробили… Чому?
Сталося
так, що паралельно музей вирішив підтримати фонд «Розвиток України». Планують
виділити 15 млн. гривень саме на реконструкцію та ремонт. Виявилося, що
директор-пенсіонер не вміє писати проекту робіт, тому від грошей просто
ухиляється! Парадокс!
З трибун волає про відсутність фінансів, а взяти від доброчинців не
вміє. Зрозумівши це, співробітники фонду знаходять провідних світових музейних
експертів і наймають їх для оцінки ситуації та створення плану розвитку. Що
міжнародний науковий десант і зробив фахово і швидко. Щойно ми отримали короткий виклад для
преси.
Зрозуміло, закордонні експерти дуже стримані. Та навіть ввічливість і
науковий стиль не змогли приховати їх обурення менеджментом! Ось оцінки – «незбалансоване
використання ресурсів: розподіл зарплати, часу; брак поваги до своїх відвідувачів з боку музею; організація
праці, що не відповідає викликам часу; непрозора система роботи у фінансовій
сфері; нераціональний розподіл обов’язків; майже
повна відсутність в мережі інтернет; брак чіткої візії та розуміння
призначення музею; бездіяльність;
корупція; брак
реального, ефективного керівництва; хмара недовіри над всією установою».
Після такого міжнародного вердикту порядні люди
тихо звільняються. Та не в нашому випадку. Може, нарешті в НАН України хтось
зробить правильні висновки?
Короткий виклад звіту друкуємо. Що сказати – без
коментарів…
То рятуємо Пирогово, чи продовжимо гратися?
Розсіємо «хмару недовіри»?
Віктор Тригуб, редактор журналу «Музеї України»
Аналіз роботи Національного
музею народної архітектури та побуту України Пирогово
Підготовлено групою експертів у складі:
Лінди
Норріс, Еллен Розенталь, Гвен Спенсер (США)
та Стена Рентцхога (Швеція)
29 листопада 2010 рік
На
замовлення фонду Ріната Ахметова «Розвиток України», група експертів у складі
Лінди Норріс, Еллен Розенталь, Гвен Спенсер (США) та Стена Рентцхога (Швеція)
провела аналіз роботи Національного музею народної архітектури та побуту
України (поблизу с. Пирогів). Оцінка проводилася за такими компонентами:
1.
Догляд
за історичними будівлями й територією;
2.
Адміністрація і фінанси;
3.
Дослідницька
та наукова робота;
4.
Догляд
за колекціями та управління колекціями;
5.
Безпека
й аварійні служби;
6.
Послуги для відвідувачів,
екскурсійно-інформаційна робота, освітня
робота, маркетинг та зв’язки з
громадськістю.
Аналіз
сильних та слабких сторін музею, загроз та можливостей музею (т.зв. SWOT-аналіз):
Сильні
сторони
Характеристики
організації, які надають їй перевагу над іншими:
·
чудовий
ландшафт;
·
глибокі знання з етнографії;
·
масивна робота з
каталогізації колекції предметів народного вжитку;
·
унікальні будівлі;
·
унікальні об’єкти колекції
предметів народного вжитку;
·
широка база даних народних
майстрів;
·
велика робота, що була
виконана на початкових етапах створення музею (1970-ті рр.);
·
підтримка з боку фонду
Ріната Ахметова «Розвиток України»;
·
прихильність до музею з
боку громадськості;
·
традиція сімейного та
товариського дозвілля в музеї з боку киян;
·
ентузіазм працівників, що
доглядають за будівлями;
·
унікальне село 1970-х років
та його документація. Слабкі
сторони
Характеристики
організації, які ставлять її в невигідне становище відносно інших: нестабільне розташування фондосховищ;незбалансоване використання ресурсів: розподіл зарплати, часу; брак поваги до своїх відвідувачів з боку музею; низький рівень зарплатні музейних працівників; організація праці, що не відповідає викликам часу; брак спеціального освітнього відділу в структурі музею; брак спеціального відділу маркетингу в структурі музею; нестача керівництва з відповідними навичками/інтересом в усіх сферах
діяльності музею; заплутана система орієнтації в музеї для відвідувачів та загалом брак
послуг для відвідувачів; недостатня технічна компетенція персоналу музею; непрозора система роботи у фінансовій сфері; нераціональний розподіл обов’язків; відсутність поточної документації про реставрацію будівель; занадто жорсткий контроль за всіма аспектами роботи музею з боку
науковців; відсутність доступу до інструкції персоналу,
матеріалів польових досліджень, інших матеріалів, які виробляють
працівники музею; незрозуміло, які саме результати приносить
діяльність науковців з музейної справи; брак освітньої програми; відсутність практикантів, волонтерів, молодих спеціалістів і системи
заохочення для них; надмірний наголос на самостійній науковій праці без достатньої
наукової комунікації між дослідниками всередині музею; брак засобів розповсюдження дослідницької інформації позанауковими
журналами; брак чіткої візії та розуміння призначення музею; неефективна система безпеки, заходи з пожежної безпеки та охорони
навколишнього середовища; відсутність плану дій на випадок надзвичайної ситуації; брак бізнес-плану; надто багато уваги з боку керівництва музею приділяється земельним
питанням; брак спроб залучити до музею різні типи відвідувачів; занадто багато уваги приділяється внутрішній діяльності, недостатньо
уваги – зовнішній; невідповідні умови роботи.
http://pirogovo-museum.do.am/publ/1-1-0-14
http://pirogovo-museum.do.am/publ/1-1-0-13
|