Київ отримав
музей світового рівня – булатної зброї!
Секрет булату,
або, як його часто називають, небесної сталі, віками хвилює дослідників. Саме
про булатну зброю створено чи не найбільше легенд, переказів, літературних
творів. В різних країнах намагаються розгадати формулу виготовлення булатної
сталі. Марно. Лише в Києві вдалося докопатися до суті! Вже двадцять років
українці тихо варять справжню булатну сталь! Більше того, навчилися робити з
неї неперевершену холодну зброю!
Саме колекція
клинків директора центру «Булат НВР» і Музею булатної зброї Володимира
Остаповича і стала основою виставки «Романтика булатної зброї», розгорнутої в
казематах Музею гетьманства на Подолі. Вже відбулася гучна презентація для
преси за участі десятка зйомочних груп провідних каналів, інформагенцій, газет.
І відразу на виставку пішли переважно закордонні туристи, які розуміють, що то
таке надчиста і надміцна сталь.
-
Київ
має лише один по справжньому оригінальний музей, повторити який неможливо –
Музей мікромініатюри Миколи Сядристого у Лаврі! – переконує шеф-редактор
журналу «Музеї України» Наталка Іванченко, - Більше ніхто у світі не може
скопіювати мікромініатюри! Їх кількість обмежена. Значить, столиця отримала ще
один ексклюзивний музей світового рівня – булатної зброї. Ніхто, крім
В.Остаповича, не зумів навчитися варити справжню булатну сталь, кувати зброю.
Кожен виріб є унікальним і неповторним. Лише ручна робота, ексклюзивний дизайн.
Таких закладів у світі ще не існує! І можливо, вони ніколи і не з’являться! Тож
хочу привітати українців з таким проривом!
Дійсно, будь-який
з існуючих музеїв столиці можна переформатувати, доповнити, скопіювати. Всі
вони зроблені за однією схемою радянських часів, увібравши кілька
дореволюційних колекцій. Під час війни чимало експонатів було втрачено, що
практично ніяк не вплинуло на роботу закладів. Замість зниклих шедеврів
поставили твори сучасних художників та скульпторів. Минули роки, епоха
соцреалізму отримала конкурентоздатну ціну на міжнародних аукціонах і наші
музеї, забиті картинами радянського періоду, раптово стали власниками творів
модних митців…
-
Наша
колекція «Романтика булатної зброї» не має аналогів! – говорить її творець,
директор Музею булатної зброї Володимир Остапович, - Лише майстри нашого центру
вміють виготовляти певну кількість булатної сталі, роблячи з неї заготовки до
лез. Чимало майстрів купують їх у нас, вже самостійно роблять оснастку,
руків’я, дизайн. Їх ножі теж мають класифікацію булатних, але вони завжди
вказують походження сталі. У зброї – головне лезо.
Музей булатної
зброї не має власного виставкового приміщення. Вдячні директору Музею
гетьманства Г.І.Яровій, яка вже вдруге допомогла у проведенні виставки! В
принципі, хотілося б, аби виставка була постійною. Поки що працює до грудня. Так
що, час для відвідин ще є. Вже почали надходити пропозиції з Росії, Європи…
Добиратися просто
– район метро Контрактової площі у Києві на Подолі. Вул.Спаська,16-б. Про музей
- http://bulat-museum.do.am/ З приводу
екскурсій і підготовки матеріалів для ЗМІ – тел.. 050-310-21-71.
Прикметно, що у
перший день роботи виставки, поруч з такими знаковими виробами як Меч
революції, Меч другого президента, акінаками, ексклюзивними ножами, було
показано реконструкцію легендарної шаблі Мазепи, за якою вже кілька років полює
команда журналу «Музеї України». Лезо – булатна сталь. Оздоблення житомирського
майстра Олега Козяра. Шаблю встигли сфотографувати, зняти на відео і творці
знову сховали її у надійне місце. До кращих часів. Можливо, спробуємо виставити
на короткий період…
Отож, не гайте
час! Доторкніться до романтичних загадок булатної зброї!
Віктор Тригуб,
редактор журналу «Музеї України», співорганізатор виставки «Романтика булатної
зброї»
|