Приветствую Вас Гость | RSS
Меню сайта
Форма входа
Категории раздела
Мои статьи [18]
История [104]
о прошлом
Общество [292]
люди
планета [66]
мир
юмор [8]
смех
Поиск
Наш опрос
Есть ли смысл воссоздать газету "Комсомольское знамя"?
Всего ответов: 55
Друзья сайта
  • -->
  • Каталог статей


    Главная » Статьи » Общество

    «Війна» у селі Четвертого Президента

    «Війна» у селі Четвертого Президента

    Знову замело. Мороз. Слизькі дороги. А ми з самого ранку рушаємо в путь. Обережно їдемо до славного села Нові Петрівці, де живе Четвертий Президент держави. У парку Національного музею-заповідника «Битва за Київ у 1943 році» будується наметове містечко. Завтра тут відбудеться військово-історична реконструкція на честь Корсунь-Шевченківської битви.

    Вже добу, поруч з музеєм працюють дивні люди, які добровільно одягли автентичну форму солдат Червоної Армії і військ Вермахта. Це члени Громадської організації «Честь і слава», яка об‘єднала кілька клубів любителів історії.

    -На нашій території вже відбувалися подібні заходи, які відвідали десятки тисяч глядачів! – розповів Новопетрівський сільський Голова Радіон Старенький, - Це дуже потужна вистава, яка дає великий військово-патріотичний заряд, особливо дітям і молоді. Зима, холоднеча. А в таких умовах наші діди і прадіди воювали, перемагали фашистів. Як завжди запрошую всіх добрих людей відвідати шоу і наше славне село!

    -Національний музей-заповідник «Битва за Київ у 1943 році» завжди підтримує ентузіастів, які досліджують і реконструюють події воєнної історії! – заявив директор музею Іван Вікован, - Такі вистави привертають увагу туристів до музею, дають уявлення молоді про те, що таке справжня війна. Не забувайте подвигу нашого народу у тій війні! Відвідуйте музеї!

    …Парк музею вкритий півметровим щільним снігом. До табору бійців Червоної Армії веде вузенька стежка. Солдати в обмундируванні часів Великої Вітчизняної, облаштовують територію. Пиляють і рубають дрова, розгрібають сніг, готують обід, гріють намети.

    -Ми прагнемо, аби радянський табір був зразковим, - підкреслює Голова ГО «Честь і слава» Сергій Буря, - Тут все так, як передбачено Статутом. Вартові, чергові, інструктаж. У нас дуже жорсткі правила, які не можна порушувати. Уважно стежимо за одягом учасників. Повинна бути максимальна тотожність! Нас дуже прискіпливо оглядають ветерани…

    Разом з малим Ростиком, який з такої нагоди одяг комбінезон, радянську каску з клеймом 2 1938, що викликає гарячі дискусії у експертів, шапку-маску спецназівця і кращим музейним фотографом Сергієм Камшиліним, пробираємося у табір «німецько-фашистських окупантів». Вони метрів за двісті.

    Теж дві великі палатки. Багаття, на якому готують кашу у гігантській ємкості… Майже всі у формі солдат 172 полку Вермахту. Багато хто вже натягнув білі маскувальні халати. Кидається у вічі різниця між добротними німецькими шинелями і дуже простими, хоч і функціональними радянськими бушлатами… Вже не говоримо про зброю і обладнання…

    «Радянські» на дрова пиляють колоди. Хитрі «німці» звідкись привезли машину дощок. Поруч – чергова вантажівка.

    Два «камради» зосереджено фарбують крейдою старий мотоцикл. Довго заводять. Врешті, переможно їдуть польовою дорогою, бризкаючи снігом. Красиво! Романтика неймовірна!

    Поговорили з заступником Голови організації «Честь і слава» Віктором Лисюченком. Саме з ним обговорювали, за добу, можливість проведення прес-конференції, але відмовилися від неї через пасивність журналістів. Неділя, ранок, свята…

    Віктор вже три роки займається реконструкцією, буквально захворівши новим хобі. З клубом побував у різних куточках України, були в Росії, Білорусі…

    Поруч з багаттям записали коротке інтерв‘ю на відео, яке вже розміщено на телеканалі студії «Музеї України-ТБ» на ЮТубі.

    Настрій у всіх бойовий.

    До обіду підтяглися всі учасники. Відбувся інструктаж. Планували вийти в поле, аби провести тренування.

    Прибув директор Музею слідопитів Володимир Даниленко...

    Наша команда не стала чекати того дійства – змерзли шалено! А враховуючи те, що у таборі суворий сухий закон, «зігрітися» можна хіба біля багаття…

    Ми обережно поїхали на Київ. Ожеледиця знатна!

    А реконструктори  вийшли у заметене снігом поле, де риють траншеї і відпрацьовують атаку. Після цього зовсім іншими очима дивишся на ветеранів і слухаєш їх розповіді про справжню війну. Не всі сучасники витримують добу в зимових наметах. Вони воювали чотири роки… В окопах…

    Колега, яка зателефонувала під час написання цього матеріалу з теплого офісу, щиро не може зрозуміти сенсу цієї ризикової поїздки. Ще й дітей втягли… А спробуй їх втримати! Дії реконструкторів, деякі з котрих, три доби живуть серед зими добровільно в наметах, у неї взагалі в голові не вкладаються.

    У кожного свої захоплення. Хтось любить баню з ополонкою. Інші повзають по снігу з гвинтівками…

    Таке життя! У баню сходимо пізніше!

    Завтра – бій!

    Віктор Тригуб, редактор журналу «Музеї України»,

    Нові Петрівці


    [video]http://www.youtube.com/watch?v=ZkEes3IK4PE[/video



    "Радянські" солдати


    Завтра багато хто з них стане зірками екрану...



    "Німці" прагматично готують обід...


    Апарат - супер!



    Вартовий


    "Радянські" піднімають прапор. Добре, що у "німців" нема...


    Екзотика!
    Категория: Общество | Добавил: defaultNick (13.02.2010)
    Просмотров: 246 | Рейтинг: 0.0/0
    Всего комментариев: 0
    Имя *:
    Email *:
    Код *:
    Locations of visitors to this page